Вибираємо кухонні стільці: види, поради

«Ось це стілець, на ньому сидять.» - найвідоміші рядки дитячого поета невимушено роз'яснили мету та призначення одного з найпоширеніших предметів меблювання. І справді, меблі для сидіння присутні у кожному будинку, офісі, громадському приміщенні або офіційній установі.

Однак сьогодні зупинимося лише на одному із аспектів застосування цього предмета інтер'єру. Питання вибору кухонних стільців змушує замислитись: що нового з'явилося останнім часом у цьому напрямку? Яким має бути кухонний стілець? На що звернути увагу у процесі вибору?

Які бувають стільці для кухні

Довгий час в історії людства в якості меблів для сидіння використовувалися лавки та скрині. Це якщо не заглядати занадто далеко вглиб століть, коли і пень цілком міг вважатися меблями. Але спектр сучасних рішень набагато ширший; на сучасній кухні впевнено експлуатуються:

• стільці зі спинкою;
• напівкрісла;
• барні крісла.

Це лише одна з можливих класифікацій. А ще стільці поділяються на м'які та тверді, дерев'яні та пластикові, ротангові та металеві. З деякою натяжкою до іншої класифікації можна віднести дитячі стільці для годування.

Сучасні кухонні стільці найчастіше відносяться до наступних стильових рішень:

• класичні;
• у стилі ампір чи бароко;
• віденські, чи тонетовські;
• мінімалістичні;
• прованс чи кантрі;
• авангард чи лофт.

При виборі стільців на кухню крім стилю визначальними факторами стають зовнішній вигляд (якість та естетичність), форма, тип конструкції, про що йтиметься нижче.

Форма та тип конструкції

Загалом конструктив кухонного стільця можна описати кількома словами. Будь-яка модель складається з ніжок, сидіння та спинки, в деяких присутні підлокітники. Однак кожен із перерахованих елементів може бути задіяний у десятках, якщо не сотнях варіантів, тому має сенс розділити різновиди кількох груп.

Жорсткі моделі стільців мають на увазі, що в їх конструкції відсутні м'які наповнювачі. Ця версія найчастіше представлена у стилях кантрі, скандинавському, або у вигляді віденських гнутих крісел. Останні вже стали раритетом, та їх репліки незмінно знаходять своїх шанувальників. Жорсткі стільці в сільському стилі мають класичну конструкцію на чотирьох ніжках, зазвичай прямої форми з такою ж прямою спинкою, як правило, виготовлені з натурального дерева.

Існують моделі, оснащені м'яким сидінням, а деякі і м'якою спинкою, причому остання зазвичай нахилена трохи назад під невеликим кутом. Ця конструкція найбільш зручна для відпочинку, хоча найчастіше займає більше місця в кухонному просторі. Класичні стільці такого типу часто присутні у гарнітурах у стилі Людовіка XIV, доповнені відповідною оббивкою з вензелями або іншими подібними малюнками. Є й інше рішення напівм'яких стільців, сучаснішого варіанту. У цьому випадку в основі каркаса може бути використана гнута фанера, оброблена монохромною тканиною або шкірою.

Іншим типом, що заслуговує на увагу, є барні стільці. Вони використовуються на сучасній кухні не тільки для барної стійки, але і для кухонного острова, який часто виступає місцем для прийому їжі, наприклад, для сніданків. Їхня принципова відмінність - значна висота посадкового місця. У всьому іншому барний стілець може бути виконаний у будь-якому стилі.

Для того щоб зручно піднятися на сидіння, барне крісло оснащене підставкою для ніг. Спинка невисока, вона ледве дістає до попереку сидячого. Барні стільці роблять навіть на одній опорі, але з масивною основою внизу. Така основа досить важка, щоб гарантувати стійкість та уберегти від перекидання.

Можна виділити категорію функціональних стільців для кухні - трансформери. Це рідкісний, але дуже зручний виріб. У звичайному вигляді нагадує табурет, але легко розкладається в драбинку, якщо потрібно щось дістати з антресолей або верхніх полиць. Не можна не згадати про дерев'яні розкладні стільці, які у складеному вигляді займають мінімум місця, але у разі потреби дозволяють зручно розмістити гостей.

Матеріал каркасу

Каркас кухонного стільця повинен бути міцним, не хитким, витримувати вагу людини та забезпечувати тривалий термін служби. У сучасному виробництві для виготовлення каркасів кухонних стільців використовують такі матеріали:

• масив деревини;
• різні види металу;
• пластик;
• фанера;
• ротанг.

У кухонних стільцях можуть бути деталі з ДСП, але цей матеріал не настільки довговічний, як натуральне дерево. Використовується переважно усередині м'яких стільців.

Розглянемо детальніше всі різновиди. У дерев'яних твердих стільцях для кухні каркас і власне стілець - це те саме. Тут все на виду, тому велике значення надають вибору сорту деревини, це може бути сосна, вільха, ясен, горіх, бук, дуб, і її обробці. Дубові кухонні стільці можуть служити зразком міцності, вони не розсихаються і зберігають свій зовнішній вигляд протягом дуже великого терміну. Окремі зразки, виготовлені сто чи навіть двісті років тому, можна побачити у музейних колекціях. Недоліком дубових стільців вважається порівняно велика вага, оскільки дуб має велику питому щільність.

Ясенова деревина має дуже красиву текстуру, тому її часто залишають на виду, лише обробляючи лаком або іншим захисним покриттям. За вагою та міцністю ясенові меблі можна порівняти з дубовими. Стільці з горіха виділяються міцністю, красивим природним кольором та довговічністю.

Менш цінні породи дерева застосовують у каркасах напівм'яких кухонних стільців, поєднуючи дерев'яні деталі з фанерою, ДСП чи металом. Зрідка зустрічаються кухонні стільці з екзотичної деревини, такої як каучук, червоне дерево, тик, махагон, а також ротанг. Ротангові частіше використовують на терасах, ніж у кухні.

Металеві деталі виконують переважно зі сталі або алюмінію, піддаючи їх різним видам обробки. Наприклад, кухонні стільці на нікельованих чи хромованих ніжках. Забарвлені металеві каркаси часто використовують при створенні стільців у стилі лофт. Перевагою металевих виробів є їхня безперечна міцність.

Фанера в кухонних стільцях присутня як основа для сидіння, а іноді - як спинка. Незважаючи на невелику товщину, фанера має досить високу міцність. На відміну від моделей із масиву дерева, моделі із фанери легкі.

Пластикові стільці - гарний варіант для кухні. Цей матеріал дуже практичний:

• пластикові вироби нескладно доглядати;
• їх легко пересувати;
• можна використовувати на вулиці.

Кухонні стільці із пластмаси завдяки зручності роботи з вихідною сировиною можуть мати різноманітні форми та забарвлення, залишаючись доступними за вартістю.

Всі перелічені матеріали для каркасів добре поєднуються між собою, даючи великий простір фантазії дизайнерів і конструкторів меблів. Саме тому на ринку є так багато різновидів.

Матеріал оббивки та наповнювачі

У оббивці кухонних стільців має значення не тільки видимий, зовнішній шар оббивного матеріалу, а й наповнювач. Сто років тому як еластичний і довговічний наповнювач використовували кінське волосся. Зараз застосовують різні види поролону, латексу, іноді з добавками кокосової койри. Рослинні волокна мають еластичність і високу міцність. Вони не бояться вологи, довговічні та добре зберігають задану форму. Між м'яким наповнювачем і тканиною роблять прошарок із флізеліна або холлофайбера, щоб забезпечити правильне натягування тканини на каркасі.

Оббивку кухонного стільця виконують з тканини, штучної або натуральної шкіри. До оббивних покриттів пред'являються досить жорсткі вимоги:

1. Міцність.
2. Приємна на дотик фактура.
3. Стійкість до забруднень.
4. Простота в чищенні.

Екошкіра відповідає майже всім цим вимогам, тому вона дуже часто використовується у виробництві кухонних стільців. Натуральна шкіра зустрічається рідше, лише у дуже дорогих моделях. Недоліком шкіряних покриттів можна вважати те, що в спеку на відкритих частинах тіла, що контактують з сидінням і спинкою, швидко з'являється піт, шкіра прилипає до оббивки. На текстильних оббивках ніколи не виникає ефекту прилипання.

Що стосується оббивних тканин, то їх спектр надзвичайно широкий:

• шеніл;
• велюр;
• жаккард;
• рогожка;
• флок;
• мікрофібра.

Дані тканини для оббивки застосовуються в однотонних кольорах та яскравих принтах, а також у класичних дизайнах у смужку або абстрактних візерунках. При замовленні стільців за індивідуальним дизайном вибирати оббивку слід з урахуванням її поєднання зі стилем інших меблів приміщення.

Такі типи тканин, як шеніл або велюр, більше підходять до класичного інтер'єру. Рогожка відмінно впишеться в скандинавський чи прованський інтер'єр. Флок стійкий до забруднень і добре чиститься, а антикіготь рекомендований тим, хто має котів або собак.

Але що робити, якщо дуже хочеться мати на кухні м'які стільці, але ризик їх забруднити дуже високий? Наприклад, якщо у будинку маленькі діти чи домашні тварини? Існує зручний вихід із ситуації - зйомні чохли. Їх можна випрати самостійно або віддати на чищення.

Можливі опції та регулювання

Ширина та глибина сидіння кухонних стільців, як правило, стандартні. Вони знаходяться в межах 40-50 см, передбачених ДСТУ ГОСТ 19917:2016 (ГОСТ 19917-2014, IDT) «Меблі для сидіння та лежання. Загальні технічні умови». На цей параметр потрібно звернути увагу людям богатирського складу тіла і вибирати сидіння побільше.

Кухонні стільці, як правило, не мають регулювань спинки. Однак у деяких випадках оснащені вбудованим механізмом зміни висоти сидіння. Ця опція є у виробах, у яких замість ніжок є одна центральна опора. Як правило, це барні моделі, а регулювання висоти потрібне для того, щоб людина могла зручно розміститися за стійкою будь-якої висоти.

Альтернатива кухонним стільцям

Це не єдиний можливий варіант меблів для прийому їжі. Як альтернатива стільцям нерідко використовуються:

• табурети;
• лавки;
• куточки;
• дивани.

Лавка для заміни кухонних стільців буде доречною в будинку з інтер'єром у сільському стилі, у міських квартирах її практично не використовують. Це не дуже зручний предмет, тому що сковує рухи людей, що сидять поруч: не можна відсунутися, або навіть просто вийти з-за столу, не потривоживши інших.

Табурети можуть бути на трьох або чотирьох ніжках, останні зустрічаються набагато частіше. Сидіння кругле або квадратне, переважно жорстке. При виборі слід звертати увагу на спосіб кріплення сидіння до ніжок. Якщо останні просто вкручені знизу, такий табурет швидко розхитається. Популярним доповненням до табуретів служать м'які подушки, які підвищують комфорт і здатні стати інтер'єрним акцентом, підкреслюючи певну стилістику.

Кухонні куточки або дивани - різновид м'яких меблів, що відрізняється компактними розмірами, в першу чергу маленькою глибиною. Кухонний куточок вузький, зазвичай, не розкладається, але може мати ніші для зберігання різних речей. Габарити посадкового місця кухонного куточка більше схожі зі стільцем, ніж диваном.

Поради щодо вибору стільців для кухні

Тепер можна підбити підсумки, виділивши основні моменти та доповнивши новими порадами, які варто врахувати при виборі кухонних стільців.

1. Починати вибір слід з визначення стилю та бюджету. Колір можна залишити на потім, у крайньому випадку, можна пошити чохол потрібного відтінку.
2. Визначитись з габаритами та кількістю, для чого слід попередньо виміряти площу, виділену для обідньої зони. Важливо врахувати, що потрібно місце, щоб відсувати стілець під час вставання.
3. Для малогабаритної квартири зручніші табурети, які можна засунути під стіл, або компактні легкі моделі без підлокітників. На випадок прийому гостей підійдуть розкладні вироби, які можна штабелювати у складеному вигляді та зберігати у коморі.
4. У велике приміщення, що поєднує кухню та вітальню, потрібно підбирати кухонні стільці з урахуванням загальної атмосфери. Наприклад, оббивка може гармоніювати з кольором дивана, а форма та матеріал каркасу - поєднуватися з іншими корпусними меблями.
5. З кількох схожих моделей вибір зробити простіше, якщо на них посидіти. Невеликі зміни кута нахилу спинки або ширини посадкового місця роблять меблі зручними або не дуже, а на око це складно визначити.
6. Криві рядки та заломи на оббивці, шорсткі та неакуратні сліди зварювання на металевих деталях говорять про низьку якість. Стілець не повинен скрипіти і хитатися, це може свідчити про неякісну деревину. Такі меблі швидко прийдуть у непридатність.
7. У оббивній тканині важливим є рівень зносостійкості, а також можливість її чистити. Якщо матеріал має водовідштовхувальні властивості або тефлонове просочення - це хороший показник для кухонних стільців, такі тканини менше брудняться.
8. Потрібно пам'ятати, що меблі з дерева слід доглядати. Дерев'яні стільці не можна обробляти абразивами та сильно мочити, в ідеалі періодично слід протирати спеціальним воском.
9. Вага - важлива якість меблів. Стільці доводиться пересувати кілька разів на день, тому важливо, щоб вони не були надто громіздкими.

Вибираючи барні стільці, потрібно враховувати висоту барної стійки або кухонного острова. Якщо вона становить до 100 см, висота сидіння повинна бути в межах 65 см. Якщо більше - можна вибрати стандартні високі барні стільці або моделі з регулюванням висоти.

Як виявилося, при виборі кухонних стільців необхідно врахувати багато моментів і приділити багато уваги цьому процесу. Сподіваємося, що наші поради допоможуть не лише при виборі готових виробів, а й при замовленні стільців за індивідуальними параметрами. Бажаючим облаштувати свою кухню унікальними предметами пропонуємо ознайомитися з каталогом виробників меблів під замовлення на нашому сайті wowMEBLI. Тут можна знайти надійну компанію із будь-якого великого міста нашої країни.